Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Після уважного прочитання (гармонійність Вашої поезії "заважає" бачити недоліки, якщо такі подекуди трапляються :). Отже, у вас:
"А сонях... Він вже сонце жде".
Говоримо:
"Ждати з моря погоди"
"Чорна хмара не заступить сонця золотого" (З народних уст)
"Може, вийшла русалонька Матері шукати" (Т. Шевченко)
Тут вжито родовий відмінок, а не називний чи знахідний…
Через те : "А сонях... Він вже сонця жде".
Як казав товариш славнозвісного Міміно: "Я так думаю (укр.: гадаю)" :)
Драматургия : “БОГ ВСЕСИЛЕН! ” Вы еще не знаете об этом ? - Сергей Сгибнев Это не выдуманная история и вам предлагаются факты, действительно имевшие место в жизни. Все герои - это реальные живые люди, которые продолжают ходить по улицам нашего города. К сожалению многие из них, до сих пор, так и не встретились с Господом.
Может быть, кому-то этот спектакль поможет понять, что Бог может еще и так привлекать к Себе заблудшие души.
Автор будет искренне благодарен за подсказку ошибок, закравшихся, возможно в текст. Не профессионал - драмматург. Просто грешник, которого Бог нашел уже за обочиной.
